МІЛІЦЕ́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до міліції.
У правлінні мене дожидали інструктор, міліцейський сержант і Микита Петрович (І. Муратов);
Заїзди міліцейські повідомляли, що Косинський іде вже з Білої Церкви просто на Волинь (Іван Ле).
2. Стос. до міліціонера, міліціонерів, належний їм.
Прокопчук носив міліцейську шинелю (Григорій Тютюнник);
Раптом машину на величезній швидкості перегнали два міліцейські мотоцикли (М. Зарудний).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
міліце́йський[м'іл'іцейс'кией]м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
[milicejs'kyj]прикм.milicyjny
Militia (attr.); militiaman (attr.)
-а, -е. Прикм. до міліція.
ад'єктивмилицейский
{міліце́йскией} м. (на) -кому/ -кім, мн. -кі.
-а, -е.Прикм. до міліція.
міліце́йський прикметник
милицейский
militia car, militia wagon
militia wagon
militia agent
militia protection
militia escort
militia authority
militia patrol
militia entity, militia unit
militia post
militia dog
militia investigation officer
militia official
militia control center
militia officer