АВТОМОРФІ́ЗМ, у, ч., мат.
Різновид ізоморфізму, який відображає множину або модель саму на себе.
Сукупність усіх автоморфізмів деякої моделі з операцією композиції та тотожним відображенням як нейтрального елемента утворює групу (з наук. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
автоморфізм; ч. (авто... і ...морфізм) 1. Властивість, що виражає однаковість будови якихось сукупностей елементів, незалежна від природи цих елементів. 2. Властивість речовин, аналогічних за хімічним складом, подібних за будовою і близьких за розмірами елементарних комірок кристалізуватися в однакових формах. Див. також: ізоморфізм... смотреть
-у, ч. Те саме, що ізоморфізм.
автоморфі́зм (від авто... і «...морфізм») див. «ізоморфізм»
-у, ч. Те саме, що ізоморфізм.
автоморфі́зм іменник чоловічого роду
вчт; матем. автоморфизм