МЕ́ЦО-СОПРА́НО, невідм.
1. с. Жіночий голос, середній за регістром.
До конкурсів з класичного співу будуть допущені чоловічі голоси (тенор, баритон, бас) і жіночі (сопрано, мецо-сопрано, контральто) (з наук. літ.);
У Стояна – тенор, а Марія Костянтинівна підбадьорилася й своїм мецо-сопрано, як оксамитом, стеле (з мемуарної літ.).
2. ж. Співачка з таким голосом.
Відома мецо-сопрано.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
(іт. mezzo - середній та сопрано) - жіночий голос, середній між сопрано і контральто. Діапазон від а до b2, ноти записують в скрипковому ключі. Для такого голосу написано партії Кармен в однойменній опері Ж.Бізе, Марфи в опері 'Хованщина' М.Мусоргського, Соломії в опері 'Богдан Хмельницькій' К.Данькевича та ін.... смотреть
[meco-soprano]с.mezzosopran муз.
1. жіночий голос у середньому діапазоні між сопрано та альтом; види: ліричне м. (a-g2), драматичне м. (g-b2); 2. співачка з таким голосом.
невідм. 1》 с. Жіночий голос, середній за регістром.2》 ж. Про співачку з таким голосом.
ме́цо-сопра́но 1 іменник середнього роду голос ме́цо-сопра́но 2 іменник жіночого роду, істота співачка
невідм. муз.mezzo-soprano
нескл. сущ. (с. (голос) и ж. (певица)) меццо-сопрано