БАРВІ́НКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до барві́нок.
Баба гнівалась, коли зривали барвінковий цвіт (Є. Гуцало);
Барвінкове листя;
// Зробл. з барвінку.
Густі лози та вільхи обсіли з обох боків .. береги, як рівно уложені дві барвінкові гірлянди (І. Франко);
Барвінковий вінок квітчав граціозну голівку (О. Ільченко).
2. Який має колір квітів барвінку; голубуватий.
Білясті хмарини на очах розпливаються і тануть у барвінковому небі (В. Козаченко);
Барвінкова височінь завібрувала, забриніла вся невидимими струнами (О. Гончар).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙ поет., ЛАЗУ́РНИЙ поет. (кольору лазурі — перев. із сл. небо, мо... смотреть
-а, -е. 1) Прикм. до барвінок. || Зробл. з барвінку. 2) Який має колір квітів барвінку; голубуватий.
[barwinkowyj]прийм.barwinkowy
-а, -е.1》 Прикм. до барвінок.|| Зробл. з барвінку.2》 Який має колір квітів барвінку; голубуватий.
ад'єктивбарвинковый
Барві́нковий, -ва, -ве
барві́нковий прикметник
барвинковый