МАНГАНІ́Т, у, ч.
Головний мінерал марганцевих руд, що трапляється у вигляді тонкокристалічних мас чорного або бурого кольору.
Зроблено спробу провести аналіз найбільш важливих фізичних властивостей манганітів, що виявляють ефект колосального магнітоопору (з наук. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-у, ч. Головний мінерал марганцевих руд, що трапляється у вигляді тонкокристалічних мас чорного чи бурого кольору.
[manhanit]ч.manganit мінерал.
-у, ч. Головний мінерал марганцевих руд, що трапляється у вигляді тонкокристалічних мас чорного чи бурого кольору.
мангані́т (від нім. Mangan – марганець) мінерал класу окисів та гідроокисів, чорного, темно-бурого кольору. Руда марганцю.
манганіт; ч. (нім., марганець) мінерал класу окисів та гідроокисів, чорного, темно-бурого кольору. Руда марганцю.
мангані́т іменник чоловічого роду
манганіт, -у
імен. чол. родуманганит