ЛІТОРА́ЛЬ, і, ж.
Прибережна зона морського дна, що осушується під час відпливу.
Вищі водяні рослини, зарості яких у значній кількості розвиваються в літоралі озер і водосховищ, мілководних річкових плесах, завдяки кореневій системі постійно закріплені в субстраті і є основою формування багатокомпонентних біоценозів (з наук. літ.);
Каракатиці живуть на літоралі, рідше – субліторалі: на пісках, мулі, серед морських трав та коралів, зрідка на каміннях та скелях (з навч. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
Прибережна зона води у водоймах, що просвічується сонячними променями (належить до фотичної зони); літораль в озерах сягає до гл. 30 м, у морях — до 20... смотреть
прибережна зона води у водоймах, що просвічується сонячними променями (належить до фотичної зони); літораль в озерах сягає до гл. 30 м, у морях - до 200 м; відзначається багатством і різноманітністю флори й фауни.... смотреть
[litoral']ж.litoral геогр.
-і, ж. Узбережна зона морського дна, що осушується під час відпливу.
імен. жін. родулитораль
літора́ль (від лат. litoralis – прибережний) узбережна зона морського дна, що осушується під час відпливу.
літораль; ж. (лат., прибережний) узбережна зона морського дна, що осушується під час відпливу.
літора́ль іменник жіночого роду узбережна зона морського дна, що осушується під час відпливу
-і, ж. Узбережна зона морського дна, що осушується під час відпливу.