ЛІСКО́ВИЙ, а, е, діал.
Прикм. до лі́ска³.
Живо рухаючи білими вусиками, скочила [мишка] на лісковий корч (І. Франко);
Це був найкріпший парубок на все село. Горіх між пальцями лісковий роздушував (Г. Хоткевич);
Торішні барабулі [картопля] скінчилися, а на сьогорічні в Дарусі неврожай, такі дрібні, як ліскові горіхи (М. Матіос);
// Зробл. з ліски.
Он село вози маже, буди на ліскові обручі з ряден напинає (У. Самчук).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»