ЛИПКУВАТИЙ

ЛИПКУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи липкий.

Горобенко бачив це все не одразу. Воно спочатку проходило зором крізь очі, шпорталось у мозку і вже потім лягало липкуватою, тепленькою парою. (Б. Антоненко-Давидович);

Приїхав з авоською в руках. Кожному подав липкувату долоню: – Хаблак Андрій Сидорович... – Перепрошую, – одразу відчув здобич Іван (В. Дрозд);

Елегантний брюнет спочатку ковзнув по ній здивованим, потім – незадоволеним, і аж тоді – оцінюючим, звичним для неї липкуватим чоловічим поглядом (із журн.).