ЛА́СТІВОНЬКА, и, ж.
Пестл. до ла́стівка¹.
Прилітала ластівонька, Прилітала, щебетала, Чи є в дому пан господар? Я ж бо знаю, що є вдома (щедрівка);
Закричала ластівонька, Зо дна моря виринаючи, Гомоніли запорожці, Та й по Січі походжаючи (з думи);
– Нічого, ластівонько, якось надолужу, Лобода обіцяє на комбайна пересадити (Микита Чернявський).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
імен. жін. роду, жив.
-и, ж. Пестл. до ластівка I.
ла́стівонька іменник жіночого роду, істота
-и, ж. Пестл. до ластівка I.
ласк. см. ластівка I