КУЛЬМІНА́ЦІЯ, ї, ж.
1. астр. Проходження світила через небесний меридіан.
Момент верхньої кульмінації центра Сонця називається справжнім полуднем, а момент нижньої кульмінації – справжньою північчю (з навч. літ.).
2. перен. Найвище напруження, піднесення у розвитку чого-небудь.
Прудкість моєї мислі доходить кульмінацій (М. Хвильовий);
Коли мелодія досягла найвищого свого зльоту, кульмінації, здалося, ніби мене хтось схопив за руку і сказав: “Ходім!” (Ю. Збанацький);
Нарешті бідолахи сплели кострубатий вінок й настала кульмінація дійства (Г. Пагутяк);
Світлове шоу стало кульмінацією урочистостей, які розпочалися військовим парадом (з газ.);
// літ. Елемент композиції твору, момент вирішального зіткнення характерів, мить перелому в сюжеті, з якої починається розв'язка.
Наречена сиділа невесела й розчарована, бо знала заздалегідь, чим ця комедія кінчиться, хоч і не розумілася на зав'язці й кульмінації (О. Чорногуз);
У невеликих за обсягом творах (новела, оповідання, часом повість) кульмінація, як правило, зсунута ближче до фіналу (з навч. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ВЕРШИ́НА чого (найвища точка розвитку, найвищий ступінь вияву чогось і т. ін.), ВНЕ́ЦЬ, ВЕРХІ́В'Я, АПОГЕ́Й книжн., ЗЕНІ́Т книжн., КУЛЬМІНА́ЦІЯ книжн., ... смотреть
• кульмінація(від лат. culmen — вершина)- момент найбільшого напруження в літ. творі, коли найяскравіше виявляються характери дійових осіб, суть конфлі... смотреть
-ї, ж. 1) астр. Проходження світила через небесний меридіан. 2) перен. Найвище напруження, піднесення у розвитку чого-небудь. || Момент найбільшої емо... смотреть
(від лат. culmen - вершина) - вершина музичного розвитку та емоційного напруження музичного твору або його завершеної частини. Положення про К. ґрунтується на закономірностях європейського музичного мислення і є дійсним відповідно для всіх музичних форм. К. - важливий елемент музичної драматургії.... смотреть
-ї, ж. 1》 астр. Проходження світила через небесний меридіан.2》 перен. Найвище напруження, піднесення у розвитку чого-небудь.|| Момент найбільшої е... смотреть
【阴】1) 天 中天2) 转 极点, 顶点
[kul'minacja]ж.kuluminacja
кульміна́ція [від лат. culmen (culminis) – вершина] 1. Момент найвищого піднесення, напруження, розвитку. 2. Проходження світила через небесний меридіан.... смотреть
кульмінація; ж. (лат., вершина) 1. Момент найвищого піднесення, напруження, розвитку. 2. Проходження світила через небесний меридіан.
імен. жін. родукульминация
Culmination of the eventsдосягти кульмінації — to culminate
переломова точка , переломний пункт; найвищий зліт; ЛІТ. (точка найбільшого напруження) кульмінаційний момент; пор. АПОГЕЙ.
Верхівка, див. вершок
Klimaks, kulmination
Klimaks, kulminasjon
Klimax, kulmination
кульміна́ція іменник жіночого роду
астр. кульминация
кульминация
კულმინაცია