КРУГОВИ́НА, и, ж.
Те саме, що круг¹ 2.
Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (С. Васильченко);
На початку травня в степу можна бачити круговини півника кримського (з наук. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
круговина ж. местн. Участок поверхности в форме круга.
КРУГОВИ́НА, ы, ж.1.Прост.Круглая площадка, круглый участок земли.От маточнаго корня .. по времяни происходит цѣлая круговина этой травы, в корнях своих... смотреть
I. КРУГ ім. (площина, обмежена замкненою кривою лінією, всі точки якої однаково віддалені від центра; предмет такої форми тощо), КРУЖА́ЛО, КО́ЛО, КРУГО... смотреть
-и, ж. Ділянка якоїсь поверхні, формою схожа на коло, круг (у 1 знач.).
імен. жін. роду
-и, ж. Ділянка якоїсь поверхні, формою схожа на коло, круг (у 1 знач. ).
КРУГОВИНА ж. местн. Участок поверхности в форме круга.
Круговенька коло, кружина, кружало.
кругови́на іменник жіночого роду