КОТИЛЬЙО́Н, у, ч.
1. Кадриль, фігури якої перемежовуються вальсом, полькою та іншими танцями.
Букетом, який .. подав [Роман] Стефанії при котильйоні, він зовсім здобув собі її серце (О. Маковей);
Все бачив Ленський. У грудях Огонь ревнивий розгорівся; Проте, стримавши гнівний тон, Він кличе Ольгу в котильйон (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
2. Музика до такого танцю.
До того як починає звучати котильон, учасники шикуються в колону парами, проходять маршем і потім розходяться по лініях (з наук. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
(фр. cotillon) - парний бальний танець французького походження, де всі пари повторюють рухи першої під музику популярних танців (вальсу, мазурки, польки). Відомий з XVIII ст., але особливого поширення набув наприкінці ХІХ ст.... смотреть
-а, ч. Старовинний танець, що нагадує вальс у швидкому темпі.
[kotyl'jon]ч.kotylion
котильйо́н (франц. cotillon) бальний танець французького походження, що складається з кількох самостійних танців та ігор.
котильйон; ч. (фр.) бальний танець французького походження, що складається з кількох самостійних танців та ігор.
-а, ч. Старовинний танець, що нагадує вальс у швидкому темпі.
котильйо́н іменник чоловічого роду танець іст.
Котильйо́н, -ну; -йо́ни, -нів
котильйон → "котильон"
котильйон, -у
імен. чол. роду