КОНТРРОЗВІ́ДНИК, а, ч.
Той, хто працює в контррозвідці (у 2 знач.).
Контррозвідник, очевидно, до неї щось тихо промовляв, бо згодом ми зачули її голос (Олесь Досвітній);
Гречкун чомусь подумав, що ця людина зовсім не має нічого спільного з тими сухарями-контррозвідниками, які ладні наперед вбачати в кожній людині злочинця (Ю. Бедзик);
– Його заява пролежала у відділі контррозвідки аж чотири місяці, поки випадково не потрапила на очі нашому співробітникові. Контррозвідники кепкували з фантазій бідолашного дідуся, та нам було не до сміху (О. Авраменко, В. Авраменко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
імен. чол. роду, жив.екон.контрразведчик
[kontrrozwidnyk]ч.kontrwywiadowca
-а, ч. Той, хто працює в контррозвідці.
Counterintelligence agent (officer), counterspy
【阳】 反间谍工作人员
див. шпигун
-а, ч. Той, хто працює в контррозвідці.
контррозві́дник іменник чоловічого роду, істота
ім counterintelligence officer
контрразведчик