КОМІЧНІСТЬ

КОМІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. комі́чний 1.

– Як розлучать нас, то я .. голову об мур розіб'ю, – сказав .. Начко спокійним, але до комічності рішучим голосом (І. Франко);

Незважаючи на комічність свого становища, Гладун, здається, теж був вдоволений, що справа обернулася так (О. Гончар);

Усвідомивши комічність ситуації, я усміхнувся (І. Росоховатський).