КОМПОЗИЦІЯ

КОМПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж.

1. тільки одн. Будова, структура, розташування та взаємний зв'язок складників художнього твору, картини і т. ін.

Композицією літературного твору називається така побудова, яка об'єднує всі його частини в єдине ціле (з наук. літ.);

Малюнок художника привертає увагу своєю динамічністю, майстерним виконанням і переконливою композицією (з наук.-попул. літ.);

Композиція вишивки – це творчо обдумане поєднання різних елементів узору (з наук. літ.);

Моя історія не відзначалася стрункістю композиції, місцями я квапився, перестрибуючи з одного на інше, місцями вдавався в зайві подробиці, але дід не перебивав мене (О. Авраменко, В. Авраменко).

2. Твір (музики, живопису і т. ін.), що характеризується визначеною будовою, цілісністю.

Моя улюблена композиція [увертюра до “Вільгельма Телля” Д. Россіні] вводить мене звичайно в поважний та притім бадьорий настрій (І. Франко);

Особливо велике зацікавлення викликала робота К. Білокур “Цар-колос”. У центрі композиції на темному фоні зображено золотисті колоски жита й пшениці (з наук. літ.);

Талановитий художник не боїться перенавантажувати композиції картин символічними образами (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Стоїмо, .. притулившись одне до одного на вузькому виступі, ніби кам'яна композиція (Ірина Вільде);

// Твір, який складається з літературної та музичної частин, об'єднаних однією темою, сюжетом.

Найкраще самобутній талант С. Людкевича, розмах його мистецької думки виявився у двох монументальних композиціях на слова Тараса Шевченка – кантаті-симфонії “Кавказ” і кантаті “Заповіт” (з наук. літ.).

3. муз. Теорія складання музичних творів.

Шкода, що Лисенкові не можна друкувати нових композицій до Шевченка (Леся Українка);

Тоді ще не було плеєрів, я сам носив у собі десятки композицій і вони самі собою вмикалися, часом усі водночас (Ю. Андрухович);

Ще навчаючись у класі композиції Анатолія Коломійця, учня Левка Ревуцького, Яковчук почав записувати пісенний фольклор рідного Поділля (з газ.);

// Складання музичних творів.

Збоку легко було помітити, скільки сил віддає композиції М. Лисенко, як кладе кожну ноту в загальну структуру музичного твору (з публіц. літ.).

4. Складання шахових задач і етюдів.

Шаховий етюд як один із різновидів композиції ґрунтується на тому, що одна зі сторін (зазвичай білі) має виконати завдання (виграти чи зробити нічию) без зазначення кількості ходів, необхідних для досягнення цієї мети (з наук.-попул. літ.).

5. перев. мн., спец. Поєднання матеріалів, ліків і т. ін. у певному співвідношенні.

Вже створено нові антибіотики, композиції для розчинення ниркових каменів (з наук. літ.);

Композиції лікарських рослин хмелю й меліси відрізняються тим, що додатково містять адоніс, вереск, шавлію, душицю, чабрець, яснотку, пустирник (з наук.-попул. літ.);

Для регулювання властивостей лаків у композиції вводяться різні смоли (із журн.).

△ (1) Ша́хова компози́ція – одна з категорій шахової гри.

У звичайних шахових композиціях домінує шахова позиція з обов'язковим дотримуваннням правил одного гравця (з наук.-попул. літ.);

Для удосконалення майстерності часто гравець штучно вибудовує шахову композицію та шукає її шляхи розв'язання (з навч. літ.).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

КОМПОЛКУ →← КОМПОЗИЦІЙНО

Смотреть что такое КОМПОЗИЦІЯ в других словарях:

КОМПОЗИЦІЯ

компози́ція• композиція(лат. compositio — складання, з'єднання)- організація худож. твору як співвіднесеність і взаємодія його компонентів. К. включає ... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

(лат. — поєднання) Система побудови художніх творів, спрямована на отримання гармонійного сполучення різних частин, на досягнення цілісності і образної завершеності. На відміну від конструктивності жоден з елементів К. не можна замінити через його унікальність у сполученні з іншими. Внаслідок того, що К. існує стільки же, скільки творів мистецтва, її феномен надзвичайно важкий для аналізу, можна визначати лише деякі загальні принципи і закономірності. В процесі навчання, в учбовому процесі художніх академій термін К., як правило, вживається відносно компоновки, хоча між ними існує принципова відмінність. Подібна ситуація склалась і в архітектурній теорії, згідно якій існують вертикальна й горизонтальна К., за розпланувальним прийомом розрізняються — відкрита й закрита, замкнена, компактна й розчленована, а також: композиція антитетична (грец. — протилежність) — парне зображення прикраси (лівої і правої) із додержанням дзеркальної симетрії. ~ глибинно-просторова — сприйняття будівлі у глибині оточеного з боків простору. ~ ракурсна — розрахована на сприйняття будівлі лише у ракурсі. ~ об'ємна — визначається об'ємною побудовою загальної форми. ~ об'ємно-просторова — характерна сполученням об'ємних форм з просторовими. ~ просторова — їй притаманна наявність площин, що оточують простір, який домінує. ~ фронтальна — розрахована на фронтальне сприйняття фасадної площини. ~ центрична — спостерігається панування центральної осі, що визначає розпланувальне і об'ємне вирішення.... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість ко... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

I -ї, ж.У древньому праві – грошове відшкодування потерпілому за нанесені йому тілесні ушкодження. II -ї, ж.1) тільки одн. Будова, структура, розташув... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

КОМПОЗИЦІЯ – КОМПОНУВАННЯКомпозиція, -ї, ор, -єю. 1. Будова, структура, розташування та взаємозв’язок художнього твору, картини тощо: композиція роману... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

I -ї, ж. У древньому праві – грошове відшкодування потерпілому за нанесені йому тілесні ушкодження.II -ї, ж. 1》 тільки одн. Будова, структура, розташ... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

компози́ція (від лат. compositio – складання, створення) 1. Побудова художнього твору, зумовлена змістом, характером і призначенням. Визначає сприйняття його. 2. Структура музичного твору. Музична форма. 3. Музичний, живописний, скульптурний, графічний твір як кінцевий результат творчої праці митця. 4. Складний художній твір, що включає різні види мистецтва (напр., літературно-музична К.). 5. Створення музики.... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

композиція; ж. (лат., складання, створення) 1. Побудова художнього твору, зумовлена змістом, характером і призначенням. Визначає сприйняття його. 2. Структура музичного твору. Музична форма. 3. Музичний, живописний, скульптурний, графічний твір як кінцевий результат творчої праці митця. 4. Складний художній твір, що включає різні види мистецтва (напр., літературно-музична К.). 5. Створення музики.... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

(лат. compositio - складання, розміщення) - 1. Процес музичної творчості. 2. Закінчений музичний твір. 3. Побудова музичного твору, розташування і співвідношення його частин. 4. Наука про гармонію, поліфонію, музичну форму та інструментовку. 5. Навчальний курс, який вивчають у вищих спеціальних музичних навчальних закладах (академіях, інститутах, консерваторіях).... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

[kompozycja]ж.kompozycja (твір)

КОМПОЗИЦІЯ

(від лат. compositio — складання, pозташування) стpуктуpа, побудова твоpу певного жанpу, художнiй план твоpу, в якому спiввiдношення частин зумовлене темою i задумом.... смотреть

КОМПОЗИЦІЯ

компози́ція[композиц'ійа]-йі, ор. -йеійу

КОМПОЗИЦІЯ

імен. жін. родукомпозиция

КОМПОЗИЦІЯ

【阴】1) (文艺作品的) 结构; 构图; 成分2) 作曲法; 乐曲

КОМПОЗИЦІЯ

(у різн. знач.) composition; (літературного твору тж.) contexture

КОМПОЗИЦІЯ

(твору) будова, структура; (насмикана з різних творів) компіляція, насмиканина; (музична) твір, опус.

КОМПОЗИЦІЯ

Компози́ція, -ції, -цією; -зи́ції, -цій

КОМПОЗИЦІЯ

компози́ція іменник жіночого роду

КОМПОЗИЦІЯ

{компози́ційа} -йі, ор. -йеійу.

КОМПОЗИЦІЯ

матем.; техн.; физ. композиция

КОМПОЗИЦІЯ

композиция

КОМПОЗИЦІЯ

კომპოზიცია

КОМПОЗИЦІЯ МНОЖИН

композиция множеств

КОМПОЗИЦІЯ МОРФІЗМІВ

композиция морфизмов

КОМПОЗИЦІЯ СТРІЛОК

композиция стрелок

T: 210