Б'ЄФ, у, ч., гідр.
Ділянка річки, каналу, водоймища, розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.).
Світлі іскряні потоки звільненої води шугнули на нижній б'єф (В. Собко);
У верхньому б'єфі водопідіймальної греблі бере свій початок річище каналу (з наук.-попул. літ.);
Вода витікала з камери шлюзу в нижній б'єф (із журн.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-а, ч., гідр. Ділянка річки, каналу, водоймища вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.).
імен. чол. родуспец., хім.бьеф
гідр.верхній б'єф — head race, head waterнижній б'єф — tail water
(фр.) Частина судноплавної річки між греблями з певним рівнем води або відрізок каналу між двома шлюзами, рівень води в яких відрізняється від сусідніх ділянок. (синонім — плесо).... смотреть
ч. (фр.) частина водоймища, річки або каналу, що примикає до водопідпірної споруди (греблі, шлюзу). Розрізняють верхній б'єф, нижній б'єф і роздільний б'єф.... смотреть
-а, ч. , гідр. Ділянка річки, каналу, водоймища вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.).
б'єф іменник чоловічого роду