КОЛО

КО́ЛО¹, а, с.

1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра.

По дзеркальному склу води неквапливо розходилися кола. Коло за колом (В. Домонтович);

Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (В. Собко);

Стрiлами по черзi падають [чайки] униз, на сполоханi косяки риби, iншi описують коло, а коли тi, що опустилися, йдуть вгору, падають iншi (Р. Андріяшик).

2. Така крива, утворена з різних предметів.

Простягалися стомлені в самоті руки [Марусі], заломлюючися в гнучке коло, вигинався в солодких хвилях стан (Г. Хоткевич);

Цвинтар витискує з кола дерев прадавню, як намальовану, церковицю (М. Стельмах).

3. у знач. присл. ко́лом. Утворюючи таку криву.

У блакитному просторі Заходили колом зорі (П. Грабовський);

Запорожці почали оточувати братів колом (А. Кащенко);

Соромливо, взявшися за руки, пішли дівчата колом (О. Іваненко).

4. Частина площини, обмежена такою замкненою кривою; круг.

Вася наблизив ліхтарик до зошита. Ввімкнув. Маленьке світле коло вихопило з мороку червону палітурку (О. Бердник);

// Майданчик, вільна ділянка у формі круга для бігу, танців і т. ін.

Першій парі танцюристів охоче дали коло (С. Чорнобривець).

5. Замкнений кільцем ланцюжок людей.

Пари почали виступати наперед і утворили величезне барвне коло (І. Франко);

Йон відділився від купки парубків, підскочив до танцюючого кола, розірвав його, вхопив за руки двох дівчат... (М. Коцюбинський);

– Ану, розступись! Натовп колихнувся, дорогу дав Матюсі в коло (А. Головко);

Наступного ранку лужицькі серби потяглися з городу довгою-предовгою валкою, йшли піші й комонні, їхали на возах із жонами, дітьми й старцями, й руська рать, розчепивши коло, беззлобно проводжала їх очима (І. Білик).

6. Предмет, що має форму круга або кільця.

Піднімається ясне сонечко. З-за гори викочується його іскристе коло і грає широкими кружалами (Панас Мирний);

– Де та пластинка? – запитує комбат. – Ану, дайте сюди! І, поклавши на коло, сам починає накручувати (О. Гончар);

На високому залізному стовпі величезне коло, а до того кола на довгих ланцюгах крісельця причеплені. Крутиться коло, і крутяться крісельця на ланцюгах (В. Нестайко).

7. Те саме, що ко́лесо 3.

З потоків летять діаманти, Млиновеє коло шумить (Леся Українка);

* У порівн. Роман прямує до греблі, біля якої вже дівочі голоси просять, щоб зійшов місяць, як млинове коло (М. Стельмах).

8. Хороводний танок, виконавці якого розташовуються ланцюжком, у формі замкненої або розімкненої кривої.

[Перелесник:] Там мої сестриці, там гірські русалки, вільні Літавиці, будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка);

* Образно. Навколо нього [озера], над самою водою, взялися за руки чубатенькі верболози та й ведуть навзаводи, мов діти, своє зелене коло (М. Стельмах);

// Назва народного танцю у Болгарії, Румунії, Молдові, деяких інших країнах із таким розташуванням танцюристів.

Для танцю коло характерне розташування танцюристів замкнутим або розімкнутим колом (іноді в центрі – соліст). Виконується в акомпанементі народних музичних інструментів, співу (з наук.-попул. літ.).

9. перен. Замкнений ланцюг подій, справ, процесів і т. ін., який вичерпує у своїй сукупності розвиток, здійснення чого-небудь.

[Кречет:] Коли життєве коло закінчується нормально і розпад матерії іде природно, то почуття страху зникає і людина спокійно чекає кінця (О. Корнійчук);

// Етап спортивного змагання.

Українська тенісистка вийшла в третє коло турніру в Чарльстоні (з газ.).

10. перен. Певна ділянка, зона, сфера і т. ін. чого-небудь.

Кожен учасник експедиції мав своє коло обов'язків, заздалегідь розроблене під час підготовки подорожі (В. Владко);

– Ось те коло питань, що всіх нас не в жарт пече (Ю. Андрухович);

// Перелік таких ділянок, зон, сфер і т. ін.

Коло громадських тем [у творчості М. Рильського] поширюється і виходить на обрії загальнонародних інтересів (А. Малишко).

11. перен. Сукупність, група людей, об'єднаних якими-небудь інтересами, зв'язками і т. ін.

Вона могла йому багато дечого розповісти, бо більше за всіх жінок зі свого кола думала, читала, прислухувалася, придивлялася до того, що робилося зараз навкруги (Д. Бузько);

Були “обмиті” капітанські погони, були проголошені тости за тісним столом в колі друзів у офіцерській їдальні (Н. Рибак);

До трапези в Трикліні .. запрошувано, згідно з ритуалом, тільки точно визначене коло людей, до яких Агапіт не належав (П. Загребельний);

// перев. мн. Певні групи населення чи суспільні угруповання.

Щораз ясніше інтерес читацьких мас і письменницького кола відходить від ліричної поезії до новели, до повісті, до роману (М. Зеров);

Мічурін, проживши понад сорок з чимось років в злигоднях, став, нарешті, відомий широким народним колам (О. Довженко).

Вла́дні структу́ри (ко́ла) див. структу́ра;

(1) Вузьке́ ко́ло – обмежена кількість близьких у чому-небудь людей, об'єднаних спільними інтересами, справами і т. ін.

“Сіль землі” виходила невеликим тиражем, бо друкувала лише біржові новини, статті на економічні теми, які могли зацікавити лише вузьке коло читачів (М. Білкун);

Це питання [чорнобильське] продовжує хвилювати багато тисяч людей, воно досі звучить в довірчих розмовах у вузькому колі (Ю. Щербак);

Попередньо закалатавши близько п'ятдесяти порцій “плазми“, вони знищують усі хімічні рівняння у страху, що їхнє відкриття може вийти за межі їх вузького кола (Любко Дереш);

Зато́чувати ко́ло (півко́ло, рідше круг) див. зато́чувати²;

Зву́жувати / зву́зити ко́ло (кільце́) див. зву́жувати;

Змика́ється / зі́мкне́ться ко́ло (кільце́) див. змика́тися;

Змика́ти / зімкну́ти ко́ло (кільце́) див. змика́ти;

Оберта́тися в ко́лі (сфе́рі, кружку́ і т. ін.) див. оберта́тися;

(2) Рятівне́ (рятува́льне) ко́ло :

а) кільцеподібний засіб для підтримання людини на поверхні води.

Дорошукові вдалося впіймати на хвилях і вдягти на себе рятувальний круг (О. Донченко);

Катер відчалює від берега. Зв'язковий стоїть, прихилившись до рятувального кола (Ю. Яновський);

Вода кипить плавцями та ниряльниками, лящать діти, пустують дорослі, блищать тіла, літають м'ячі, яскравіють рятівні кола... (О. Гончар);

б) (перен.) те, що служить засобом спасіння, допомагає позбавитись від труднощів, неприємностей і т. ін.

Олесь заговорив швидко. Він ніби хапався за рятівний круг (Д. Бедзик);

Йому так хотілося розсіяти свій сердечний біль, забути горе, що дальня дорога здавалася рятівним колом, яке поверне рівновагу, внесе спокій в думки і почуття (М. Стельмах);

Згорблена його [дяді Філі] спина, на котрій десь далеко попереду сиділа невеличка голова, просувалася між базарних рядів швидко, звично, натреновано .. І ось саме в цій згорбленій спині, вже не молодій, але повній енергії і пропозицій, Сідалковський і бачив своє рятівне коло (О. Чорногуз);

Синці́ (круги́, ко́ла, кружки́) під (попі́д) очи́ма див. сине́ць.△ За́мкнене (за́мкнуте) [електри́чне] ко́ло див. за́мкнений;

(3) Ко́ло кровоо́бігу – замкнений шлях руху крові в організмі.

Кровообіг відбувається за двома основними шляхами, званими колами: малому і великим колами кровообігу (з навч. літ.);

(4) Ко́ло схи́лення світи́ла – велике коло небесної сфери, що проходить через полюси світу і це світило.

Площина кола схилення світила перепендикулярна до площини небесного екватора (з наук. літ.);

(5) Електри́чне ко́ло – сукупність пристроїв, об'єктів та середовищ, які утворюють шлях для протікання електричного струму.

Електричний струм може протікати тільки по замкнутому електричному колу. Розрив кола в будь-якому місці спричиняє припинення електричного струму (з наук.-попул. літ.);

Махове́ ко́лесо (ко́ло) див. ко́лесо;

(6) Поля́рне ко́ло – земна паралень, віддалена від екватора на 66°33'.

Полярне коло, розміщене у Північній півкулі Землі, називається Північним полярним колом, у Південній півкулі – Південним полярним колом (з наук. літ.);

Полярні кола вважаються кордонами холодних кліматичних поясів (з навч. літ.).

◇ (7) [Вогне́нні (те́мні, черво́ні і т. ін.)] ко́ла бі́гають (стриба́ють, витанцьо́вують і т. ін.) / забі́гали (пішли́) в оча́х (пе́ред очи́ма) кого, у кого – хто-небудь відчуває мерехтіння, запаморочення, втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати щось через сильні емоції, потрясіння, хвилювання, біль і т. ін.

Коли спливала на думку заповітна комірчина з коштовним хутром, темні кола витанцьовували перед очима [ігумена], й дужче скрипіли старі й жовті зуби (О. Донченко);

Огненні кола Забігали рясно в Івана в очах... (І. Нехода);

В цю мить Тодор відчув страшний, нелюдський біль .. Запаморочилася голова, пішли кола перед очима, загуло у вухах (С. Тельнюк);

(8) Зачаро́ване (заворо́жене, закля́те, зачакло́ване) ко́ло – скрутне, безвихідне становище, з якого нема виходу.

Український театр вийшов-таки з заклятого кола балаганщини й гопаків і розцвітає чудовою, своєрідною, культурною квіткою (С. Васильченко);

– Я розумію тебе і, власне, тому не бачу іншої стежки з того зачарованого круга, як покинути тебе (Б. Лепкий);

Людська мудрість крутиться мов у завороженому колі (Н. Королева);

Працювати вона хоче за фахом, а щоб одержати фах, професію, треба раніш здобути вищу освіту. Зачароване коло! (Л. Дмитерко);

В самому повітрі витала надія на те, що зачаклований круг біди людської нарешті буде розрубано усім миром і настане щастя для усіх (Г. Колісник).

КО́ЛО², прийм., з род. в.

1. Уживається на позначення місця із зазначенням особи, предмета, поблизу яких відбувається дія, хтось чи щось міститься, перебуває і т. ін.; біля.

Коло Максима стояв п'ятилітній синок Борис (І. Багряний);

Праворуч коло стіни стояло за ширмою її ліжко (Б. Антоненко-Давидович);

Нам було видно щоглу і сонний кораблик, що стояв коло берега (В. Близнець);

// Уживається при позначенні незначної відстані від чого-небудь; поблизу.

Жила собі удова коло Києва, на Подолі, та не мала щастя-долі (Марко Вовчок);

Достеменно знає тільки, що буде це коло берегів кавказьких в зоряну літню ніч (О. Гончар).

2. Уживається у знач. прийм. над, біля при дієсловах поратися, клопотати, доглядати і т. ін. та похідних від них іменниках.

Коло свекрухи Галя, як коло рідної матері, ходить; годить їй у всячині (Панас Мирний);

Гнат порався коло шлеї та часом споглядав на Настю (М. Коцюбинський);

А в коваля сьогодні вже завізно: Той борону, той кремера притяг, Той коло плуга метикує хитро (М. Рильський).

3. Уживається у знач. прийм. близько, біля при числівниках на позначення приблизної кількості.

Я б ніколи не сказав, що їй було коло ста років (С. Васильченко);

За три дні наловлено було коло півсотні лірників і кобзарів (Ф. Бурлака);

// При неточному позначенні часу.

Коло осіннього Миколи, Обідрані, трохи не голі, Бендерським шляхом уночі Ішли цигани (Т. Шевченко);

Коло Різдвяних свят о. Василь трохи занедужав (М. Коцюбинський);

Пам'ятаю один випадок, що трапився зі мною десь, певно, навесні 1910 року, або ж коло того (В. Домонтович).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

КОЛОЇД →← КОЛИШНІЙ

Синонимы слова "КОЛО":

Смотреть что такое КОЛО в других словарях:

КОЛО

массовая пляска, близкая русскому хороводу. Распространена у народов, населяющих Балканский полуостров и области к северу от него (у болгар — х... смотреть

КОЛО

коло ср. нескл. 1) Широко распространенный у южных славян народный хороводный танец. 2) Музыка к такому танцу.

КОЛО

коло колесо, танец Словарь русских синонимов. коло сущ., кол-во синонимов: 2 • колесо (31) • танец (264) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: колесо, танец... смотреть

КОЛО

ВЕРСТВА́ (частина суспільного класу, соціальна група), ПРО́ШАРОК, ШАР рідше; СТАН заст. (із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками); ... смотреть

КОЛО

КОЛО ср. стар. и ныне южн. зап. круг, окружность, обод, обруч; | колесо. | южн. зап. мирская сходка, круп, рода, казачий круг, совет; у южн. славян хоровод. Кола мн. повозка на колесах, телега. Поехал на колах, в телеге. Коло нареч. южн. зап. коло яросл. арх. коле, коля зап. около, близко, подле, вокруг, в околице, в околотке, по соседству, возле, обапол, в окружности. Коломень ж. коломенье ср. ряз. околица, околоток, соседство [Отчего и названье города Коломны; околица Москвы.]. | Сиб. толпа народа у чего. Около, толкотня. Коломыка об. сар. бродяга, шатун. Колобровый, кологрудый и пр. бровастый, грудастый, полногрудый. Кологрудный, кологородный, кололесный и пр. находящийся около, у, при груди, городе и пр. Колодей м. тул. стряпной, поварской нож (около, делать); | южн. зап. колесник. Колоземный, находящийся около, вкруг земли. Колоземица, кругозомица, мироколица, атмосфера. Дознано. что у луны колоземицы нет, в она не жилая. Коломазь ж. состав для смазки колес; деготь со смолою, смола с салом, деготь с салом и мылом; сало с карандашем и пр. Коломазь, коломак кур. колоника, сгустившийся на осях деготь; колоница ж. кур. смол. то же; пск. сосновый деготь, жидкая смола. Колоничник м. смолокур и продавец колоницы. Колобоить пск. твер. болтать, калякать; молоть пустяки. Колобоиться, биться, колотиться, перебиваться, маяться с кем или с чем, с трудом управляться, не быть в силах сладить; | возиться, дурить, шалить. Колобойство ср. мука с упрямым, упорным человеком. С неслухом одно колобойство. Колобойничать, шеромыжничать, поживляться то тут, то там. Колобродить, колображивать, ходить вокруг да около чего; шляться, слоняться, шататься без дела; бродить беспокойно из угла в угол, в помеху другим; | шалить, проказить, баловать от безделья; | * говорить бестолково, не уметь объясниться. Колобродничать, всегда или много колобродить. Колоброженье, колобродничанье, колобродство ср. действ. по глаг. Колоброд м. -да об. кто колобродит. | Яросл. скамеечка, с колесом и приводом к железному веретену, на который надевается цевка, шпулька, для намота утока. Колобродка ж. родовое названье мотыльков, из сумеречников, Sphynх, сфинкс, которые, редко садясь, снуют, жужжа крыльями, по цветкам. Колобродня ж. колобродное дело; колобродство; собират. сборище колобродов. Коловращать что, обращать кругом, вертеть вокруг, круговращать. -ся, страдат. и возвр. по смыслу речи. Коловращенье ср. действ. и сост. по глаг. на ть и на ся. Колвратный, кружащийся, вертящийся, обращающийся вокруг; | *изменчивый, переменный, непостоянный. Коловратность ж. свойство или сост. коловратного. Коловратничать, быть шатким, нерешительным, изменчивым, непостоянным. Коловатничанье ср. действ. это. Коловертный тамб. скорый, проворный, ловкий, расторопный, бойкий; | легкомысленный, непостоянный. Коловерт, коловорот м. водоворот, пучина, вырь, сувой. | Сверло с лебедкою, коленчатая рукоятка с перкою, для сверленья. | Коловерт м. коловерть об. человек коловертный, коловертливый, провор, либо человек непостоянный. | Коловорот, коловрат м. ворот, шпиль, стоячий вал с рычагами, для подъема груза, тяги невода и пр. баран, бочка, навой. | Сверло. | Изгиб, извилина реки, твер. пск. | Человек коловерт, в знач. бестолковый, изменчивый, непостоянный. Коловоротный, к коловороту относящ. Коловратка ж. наливняковое животное Vortех, колесцо. Коловеситься, коловесничать новг. твер. пск. повесничать, слоняясь дурить. Кологривый, кологривчатый, животное с гривой вокруг, по обе стороны шеи; лошадь с косматою, развалистою и богатою гривой. Казанки жнвут кологривы. Кологривный (см. коло), находящийся около, близ, у гривы; от этого: кологрив м. служитель, ходивший у гривы, при коне, во время царских выездов; в Азии обычай этот сохранился: при ханах и шахах всегда идут два кологрива. Колоделье ср. работа по досугам, неважная, второстепенная. Колоделья, колодельной работы в дому много. Колодей м. кто работает кой-что, около дела. | Поварской, стряпной нож. <br><br><br>... смотреть

КОЛО

I -а, с.1) Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. •• Полярні кола — уявлювані лінії, що проходять паралельно екватору на відста... смотреть

КОЛО

КОЛО(польск.). В прежней Польше - сейм; теперь польская партия в Государственной Думе.Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чуди... смотреть

КОЛО

I -а, с. 1》 Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра.Полярні кола — уявлювані лінії, що проходять паралельно екватору на відстан... смотреть

КОЛО

I ім.1) circle; round; мат. circle, circumference; (об'їзний шлях) detourколо пошани — lap of honourполярні кола — Polar circlesрухатися по колу — to c... смотреть

КОЛО

I【中】1) 圆形物, 环形物, 圆圈; 环Начеркнути коло 画圆圈2) 口 (汽车的) 车轮3) 环舞, 轮舞Стати коло 排成跳环舞的队形4) 数圆周◇ Порочне коло 恶性循环; 绝境II【前】1) (与非生物名词连用) 在旁边, 在…附近Ходити коло... смотреть

КОЛО

імен. сер. роду1. замкнена крива2. така крива, утворена з рiзних предметiв4. круг5. (перен.) замкнений ланцюг подiй, справ6. (перен.) певна дiлянка, с... смотреть

КОЛО

- западнославянское обозначение казачьего понятия «круг»; литовско-белорусские Сеймы состояли из двух палат: Паны Рада и Коло рыцарства-шляхты; подобны... смотреть

КОЛО

коло I ир. короткое бревно (1,5 2 метра); коло карагай короткое еловое бревно; колодой балбан билек тракторчу тракторист с толстыми богатырскими руками. коло II бронза; коло үзөңгү бронзовое стремя; коло доору бронзовый век. колоIII бояться, страшиться; в страхе бежать; салышпай душман кологон фольк. не вступая в бой, враг в страхе бежал; атым менин Жолойдур, ар душман качып колойдур фольк. имя моё Джолой, любой враг от меня бежит, боится; берен кийсе, белсенип, бет алган бенде кологон фольк. когда он, надев кольчугу, готовился к схватке, люди, на которых он шёл, в страхе бежали; кологон бойдон кетти он в страхе бежал.... смотреть

КОЛО

КОЛО, сел. Варшав. губернии, на прав. бер. Варты, в 40-60 вер. от прус. гр-цы; памятно кав. делом 22 июля 1831 г. (см. Русско-польския войны1) межд... смотреть

КОЛО

массовая пляска, близкая рус. хороводу; распространена у народов Балканского п-ова и областей, лежащих к северу от него (у болгар - хoро, у рум... смотреть

КОЛО

1) Орфографическая запись слова: коло2) Ударение в слове: к`оло3) Деление слова на слоги (перенос слова): коло4) Фонетическая транскрипция слова коло :... смотреть

КОЛО

КОЛО – КРУГКоло, ім. 1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра; така крива, утворена з різних предметів тощо. 2. Те саме, що круг... смотреть

КОЛО

I [koło]с.koło, bliskoII [koło]с.1) okrąg мат.2) kołoрятівне коло — koło ratunkowe

КОЛО

Iбублик (жарт.), бубличок, кільце, колечко, круг, кругляк, круглячок, кружечок, покотьолечко, покотьолоФразеологічні синоніми: електричне коло; зачаров... смотреть

КОЛО

I1. кола (дэталь павозкі);2. частка перадатачнага механізма;3. прыстасаванне для катавання;4. пра ўсё, што мае форму круга або кальца;5. круг як сімвал... смотреть

КОЛО

сущ. (греч. τρόχος) — колесо, телега; круг, то, на чем все держится и двигается.           ... смотреть

КОЛО

I сущ. 1) круг; (иногда) кольцо 2) (в машине) устар. колесо 3) (танец) хоровод 4) мат. окружность II предл. с род. п. 1) около, возле, подле; у (чего), при (чём), близ (чего) (с названиями неживых предметов) 2) (только с названиями лиц и во фразеологических оборотах) при (ком, чём); около (кого, чего) 3) (с временным знач.) около працювати (коло чого) — работать [трудиться] (над чем)... смотреть

КОЛО

Множина всіх точок площини, відстань від яких до заданої точки О (центр к.) є постійною, дорівнює r (радіус к.); довжина к. = 2πr.

КОЛО

корень - КОЛ; окончание - О; Основа слова: КОЛВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - КОЛ; ⏰ - О; Слово Коло содержит следу... смотреть

КОЛО

зачаро́ване ко́ло. Скрутне, безвихідне становище. Він менше пив з випадковими знайомими по буфетах .. Але згодом знову взявся за своє .. Створилося зачароване коло, з якого він з своєю слабою волею не міг вийти (Д. Ткач); Працювати вона хоче за фахом, а щоб одержати фах, професію, треба раніш здобути вищу освіту. Зачароване коло! (Л. Дмитерко).... смотреть

КОЛО

ко́ло 1 іменник середнього роду замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра; предмет, що має форму круга або кільця; ділянка, сфера діяльності; група людей, об'єднаних якими-небудь інтересами; хороводний танець ко́ло 2 прийменник біля; приблизно незмінювана словникова одиниця... смотреть

КОЛО

Синонимы слова "КОЛО":

Смотреть что такое КОЛО в других словарях:

Рекомендуем посмотреть: