КЛОПІТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до клопоту (у 1 знач.).
Його Хівря – така клопітлива та неспокійна (Панас Мирний);
Метушаться за віконцем клопітливі ластівки (Н. Забіла);
Бджоли – клопітливі хазяйки, поспішали по мед до квітів (О. Іваненко);
Це були не ті жінки, яких вона звикла бачити все своє життя – клопітливих трудівниць (Ю. Збанацький);
Ніколи нікому не докучав [Кайдан] і сам не любив клопітливих докучливих людей (Ю. Мушкетик).
2. Пов'язаний з клопотами (у 2 знач.), турботами.
Микола Степанович .. вперше за цей тривожний, клопітливий тиждень відчув полегкість (Б. Антоненко-Давидович);
Оживав вітрячок, і всі знали, що в країні Довгих Озер почалося клопітливе, невсипуще лісове життя (В. Близнець);
З того вечора до клопітливих материнських обов'язків долучився ще один: розбирати доччину писанину (М. Олійник);
// Незручний, скрутний.
Пан маршалок ставлять мене в клопітливе положення (І. Франко);
Дивиться [Довбуш] визивно в Дзвінчині очі, а ця закриває їх віями й опускає вниз. Хвилину клопітлива мовчанка (Б.-І. Антонич).
3. Наповнений неспокоєм, тривогою, турботами, різними справами (про час або те, що триває в часі).
Один по одному завмирали всі клопітливі звуки села. Надходила ніч (М. Старицький);
Перед його очима виводила [думка] обстави городського життя, бучного, шумливого, клопітливого (Панас Мирний).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИ... смотреть
-а, -е. 1) Який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання. 2) Пов'язаний з клопотами, турботами. || Трудний, скрутний. 3) Наповне... смотреть
-а, -е.1》 Який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання.2》 Пов'язаний з клопотами, турботами.|| Трудний, скрутний.3》 Наповнен... смотреть
прикм., має ступ. порівн.екон.1. який постiйно клопочеться, проявляє турботу2. пов'язаний з клопотами, турботами3. наповнений неспокоємхлопотливый
= клопітний 1) хлопотливый, хлопотный; беспокойный 2) (о человеке) хлопотливый; сущ. разг. хлопотун, хлопотунья (в сказ.); (старательный) заботливый; (надоедливый) беспокойный... смотреть
[kłopitływyj]прикм.kłopotliwy
【形】1) 繁忙的, 张罗的, 奔忙的2) 麻烦的, 费事的
(про людину) busy, bustling, fussy
Клапотны
клопітли́вий прикметник
клапотны
клапотны