КЛЕ́ЗМЕР, а, ч.
1. Традиційна нелітургійна музика східнослов'янських євреїв, а також особливий стиль її виконання.
У музиці ансамблю чітко прослуховуються мотиви клезмера й балканської етномузики (із журн.);
Аранжування в стилі клезмера має багато прихильників (із журн.).
2. Музикант, який виконує таку музику.
Клезмерами вперше почали називати у XIV–XV ст. музикантів у єврейських громадах Німеччини й сусідніх країн (з наук.-попул. літ.);
Єдиним вихідним для клезмерів був шабат (із журн.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
Устаревшее слово. В настоящее время заменено синонимами лабух; музыкант. Ах, клезмер шпилт. А ну! На скрипке... Что ты сник? За дырку ... смотреть
музыкант.
народний єврейський музикант - інструменталіст.
клезмер (исполнитель еврейской музыки)כּלֵיזמֶר ז'