КЛАВІР

КЛАВІ́Р, у, ч.

1. Загальна назва клавішно-струнних інструментів (клавікордів, клавесина, рояля, фортепіано і т. ін.).

В шкатулці був невеличкий клавір з багатьма дрібними клавішами (Ю. Смолич);

Штукенгайзен добре .. грав на клавірі, а Чиж-Вишенський про себе писав, що досить стерпно грав на лютні та валторні (Любко Дереш);

У Баха гармонійний кістяк контрапункту особливо помітний у партії “фігурованого басу”, що виконувалася на органі або на клавірі (з навч. літ.).

2. Переклад оперної або симфонічної партитури для співу в супроводі фортепіано або для виконання на фортепіано; клавіраусцуг.

Я недавно У місті композитора зустрів, Він саме ніс квапливо під пахвою Клавір нової опери (М. Рильський);

Мова – як музика. Хоч музику теж записують на папері. Нотними знаками. Але сам із себе клавір – мертвий. Він мовчить (О. Шугай);

У бібліотеці зосереджено кращі надбання музичної культури України і Росії кінця XVII – першої половини XIX ст., музична класика різних епох і народів, клавіри вітчизняних опер та інструментальної музики, всі види нотної продукції, довідкові видання, звукозаписи (з наук.-попул. літ.);

Автор передав Київському архіву нотні рукописи своїх творів. З-поміж них камерна музика для струнних, твір пам'яті Катерини Білокур, клавіри двох одноактних опер, партитура вокального циклу та ін. (з газ.).