КИСЛІ́ШАТИ, ає, недок.
Ставати кислішим (див. ки́слий 1–3).
Будь-який напій кислішає від спеки, особливо ж небезпечним є пряме попадання на нього сонячних променів (з навч. літ.);
Чим глибше вкопувався він в ще не упрілу кашу, тим кислішали в хлопців обличчя (Ю. Збанацький);
Хома, слухаючи, журливішав на лиці, й очі його кислішали (Є. Гуцало).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»