АУСКУЛЬТА́ЦІЯ, ї, ж.
Метод лікарського обстеження внутрішніх органів людини чи тварин вислухуванням.
У цю частину історії хвороби вносяться результати огляду хворого, його обмацування (пальпація), вистукування (перкусія) і вислухування (аускультація) (з навч. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
АУСКУЛЬТАЦІЯ (лат. аuscultare — вислуховувати) — вислуховування звукових феноменів, пов’язаних із діяльністю внутрішніх органів, застосовуване для оцін... смотреть
[auskul'tacja]ж.auskultacja мед.
-ї, ж. Метод лікарського обстеження внутрішніх органів людини й тварин вислухуванням.
аускульта́ція (віл лат. auscultatio – слухання, вислуховування) метод дослідження хворих вислуховуванням звукових явищ в організмі – тонів серця, шумів дихання, перистальтики.... смотреть
аускультація; ж. (лат., слухання, вислуховування) метод дослідження хворих вислуховуванням звукових явищ в організмі - тонів серця, шумів дихання, перистальтики.... смотреть
імен. жін. родуаускультация
-ї, ж. Метод лікарського обстеження внутрішніх органів людини й тварин вислухуванням.
аускульта́ція іменник жіночого роду