КВА́СИТИСЯ, ква́шуся, ква́сишся; наказ. сп. ква́сься; недок.
1. тільки 3 ос. Ставати квашеним, кислим; киснути.
Чудові літні малосольні огірки! Перекладені в макітрі або в горщику листям хрону, закладені кропом, попроштрикувані ножем, вони квасяться, набираються міцності (Є. Гуцало).
2. Пас. до ква́сити.
Заходиш у ванну, хочеш хоч руки помити – а там шкура якась двомісячної давності в розсолі кваситься (О. Забужко).
3. перен., розм. Бути незадоволеним, мати кислий вираз обличчя.
– Адже ти сама бачиш, що зо мною він веселий, розмовляє, жартує, співає, а з тобою все кваситься і сердиться (І. Франко);
Азов не взятий, військо нудиться, а ти квасишся в роздумах, невгодних ні Богові, ні султану (Р. Іваничук).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
КИ́СНУТИ (ставати кислим внаслідок бродіння), СКИСА́ТИ, СКИСА́ТИСЯ розм., КВА́СИТИСЯ, СКВА́ШУВАТИСЯ, ПРОКИСА́ТИ, КВАСНІ́ТИ розм., КВА́СНУТИ розм. — Док... смотреть
квашуся, квасишся, недок. 1) тільки 3 ос. Ставати кислим; киснути. 2) перен., діал. Бути незадоволеним, мати кислу міну.
[kwasytysja]дієсл.kwasić się
(-шуся, -сишся) недок., чим; мол., жрм. Пити алкогольні напої. Завскладом і весь складський персонал два дні тим могоричем квасились (В. Врублевський, Тріщини).... смотреть
квашуся, квасишся, недок. 1》 тільки 3 ос. Ставати кислим; киснути.2》 перен. , діал. Бути незадоволеним, мати кислу міну.
ква́ситися 1 дієслово недоконаного виду ставати кислим ква́ситися 2 дієслово недоконаного виду кривитися від незадоволення
To ferment
кваситься
кваситься