КАБУ́КІ, невідм., с.
Один із видів японського класичного театру, основними елементами якого є музика, пантоміма, танці.
У кабукі поєднується спів, музика, танці, а костюми акторів мають потужне символічне навантаження (з наук.-попул. літ.);
У кабукі важливу роль відіграє грим, основою якого є рисова пудра (із журн.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
імен. незмін.кабуки сущ. ср. рода неизм.
(яп. від ка - пісня, бу - танець, кі - майстерність) - японський національний театр, в якому мовлення і рухи акторів супроводжуються музикою та коментуються співаком – розповідником під акомпанемент сямісена.... смотреть
невідм., ч. Один із видів японського класичного театру.
кабукі; ч. (яп.) один з видів японського класичного театру. Сформувався в 17 ст. У театрі К. чоловіки виконують жіночі ролі, вистави супроводжуються хором і оркестром.... смотреть
[kabuki]kabuki театр.
невідм. , ч. Один із видів японського класичного театру.
кабу́кі іменник чоловічого роду різновид японського театру
кабу́кі (япон.) один з видів японського класичного театру.
lat. cabukieкабуки
Кабуки