АВТОБІОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е.
Пов'язаний із чиїм-небудь життям.
Той розповідав історію свого життя, той пригадував якийсь смішний або трагічний випадок, а коли вже все автобіографічне було переказане, почали розповідати казки (Ю. Збанацький);
// Який відбиває події з біографії автора.
Я – естет... На доказ сього мушу зробити невеличкий екскурс автобіографічний (Леся Українка);
Збірка “Уманські спогади” (1972) має автобіографічний характер. Бажан повертається до подій своєї юності, розповідає про дорогих йому людей (з навч. літ.);
// Властивий, притаманний автобіографії.
В своїх оповіданнях.., що мають автобіографічний характер, Франко описав варварство тодішніх учителів (М. Коцюбинський).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-а, -е. Пов'язаний із чиїм-небудь життям.
Автобіографі́чний, -на, -не
-а, -е.Пов'язаний із чиїм-небудь життям.
Autobiographic(al)
автобіографічний з власного життя.
автобіографі́чний з власного життя
автобіографі́чний прикметник
прикм autobiographic(al)
autobiographic