ЗДОБУВАЧКА

ЗДОБУВА́ЧКА, и, ж.

Жін. до здобува́ч.

Сучасні жінки є освіченими, економічно самостійними здобувачками нових професій (з публіц. літ.);

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи здобувачка особисто брала участь в апробації і практичній реалізації розроблених положень та рекомендацій (із журн.).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ЗДОВЖУВАЛЬНИЙ →← ЗДОБУВАЧ

Смотреть что такое ЗДОБУВАЧКА в других словарях:

ЗДОБУВАЧКА

імен. жін. роду, жив.соискательница

ЗДОБУВАЧКА

-и. Жін. до здобувач.

ЗДОБУВАЧКА

-и.Жін. до здобувач.

T: 117