АВСТРАЛОПІТЕ́КИ, ів, мн. (одн. австралопіте́к, а, ч.), палеонт.
Група викопних вищих приматів.
Кістки австралопітеків уперше були виявлені в пустелі Калахарі (Південна Америка), а потім у Східній та Центральній Африці (з наук.-попул. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
Найдавніші відомі форми людиноподібних істот доби раннього плейстоцену, рання стадія еволюції людини; поєднують людські (прямоходіння, використання зна... смотреть
найдавніші відомі форми людиноподібних істот доби раннього плейстоцену, рання стадія еволюції людини; поєднують людські (прямоходіння, використання знарядь праці) та примітивні (малий мозок об'ємом 400-600 см3, сильний проґнатизм, тобто висунута вперед лицева частина черепа) риси; знахідки у Пд. і Сх. Африці датуються 1,3-3,7 млн. років тому.... смотреть
австралопіте́ки (від лат. australis – південний і «...пітек») група викопних вищих приматів, близьких до предкової форми людини.