ЕКСЦИТА́ЦІЯ, ї, ж., псих.
Збудження почуттів, збентеження.
Якщо саморозкриття сентиментального героя відбувалося у спокійній обстановці, у розмові з матір’ю, то Денисове проходить у критичний момент як ексцитація (з наук. літ.);
Гру супроводжують приємні почуття, стани ексцитації, задоволення від виграшу (із журн.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-ї, ж. Збудження почуттів, збентеження.
ексцита́ція (лат. excitatio) збудження почуттів, збентеження.
-ї, ж. Збудження почуттів, збентеження.
(лат.) збудження почуттів, збентеження.