ЕКСИТОН

ЕКСИТО́Н, а, ч., фіз.

Квазічастинка, що відповідає збудженому стану системи електронів у напівпровідниках і діелектриках.

Теорія магнітних екситонів передбачає і пояснює експериментальні результати взаємодії антиферомагнетиків зі світлом у сильних магнітних полях (з наук. літ.);

Екситон був відкритий експериментально у 1951 р. (із журн.).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ЕКСИТОННИЙ →← ЕКСЕРГЕТИЧНИЙ

Смотреть что такое ЕКСИТОН в других словарях:

ЕКСИТОН

-у, ч., фіз. Збуджений стан системи електронів у напівпровідниках і діелектриках, пов'язаний з утворенням пари електрон – дірка.

ЕКСИТОН

ексито́н (від лат. excito – збуджую) збуджений стан системи електронів у напівпровідниках і діелектриках, пов’язаний з утворенням пари електрон – дірка.... смотреть

ЕКСИТОН

-у, ч. , фіз. Збуджений стан системи електронів у напівпровідниках і діелектриках, пов'язаний з утворенням пари електрон – дірка.

ЕКСИТОН

екситон; ч. (лат., збуджую) збуджений стан системи електронів у напівпровідниках і діелектриках, пов'язаний з утворенням пари електрон - дірка.

ЕКСИТОН

фіз.exciton

ЕКСИТОН

ексито́н іменник чоловічого роду

ЕКСИТОН

физ. экситон

ЕКСИТОН -У

імен. чол. роду

T: 124