ЕКЗЕГЕ́ЗА, и, ж.
1. Філологічне тлумачення літературних творів, перев. античних.
Екзегеза римських джерел із права в Болонському університеті наприкінці XI ст. виражена в написаних між рядками чи на полях оригіналу коротких примітках або поясненнях до окремих слів (з наук. літ.);
Законодавцем методу екзегези був Філон Александрійський (з наук. літ.).
2. Роз'яснення і тлумачення біблійних текстів.
Герменевтика виникла з кабалістичної та ранньокатолицької екзегези (з наук. літ.);
Суттю середньовічного способу філософування є екзегеза – тлумачення Святого Письма (з наук. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-и, ж. 1) Філологічне тлумачення літературних текстів, перев. античних. 2) Роз'яснення й тлумачення біблійних текстів.
Екзеге́за, ексеге́тика:— розділ богослов'я, який займається роз'ясненням та тлумаченням біблійних текстів [54]— тлумачення текстів, встановлення їх пер... смотреть
екзегеза; ж. (гр., викладення, роз'яснення, вказівка) 1. Філологічне тлумачення літературних текстів, переважно античних; викладення, роз'яснення, вказівка. 2. Роз'яснення й тлумачення біблійних текстів.... смотреть
екзеге́за (від грец. έξήγησις – викладення, роз’яснення, вказівка) 1. Філологічне тлумачення літературних текстів, переважно античних. 2. Роз’яснення й тлумачення біблійних текстів.... смотреть
[ekzeheza]ж.egzegeza
-и, ж. 1》 Філологічне тлумачення літературних текстів, перев. античних.2》 Роз'яснення й тлумачення біблійних текстів.
імен. жін. роду
Екзеге́за, -зи, -зі (гр., ж. р.)
Тлум. св. письменства
екзеге́за іменник жіночого роду