ДРАВІ́ДИ, ів, мн. (одн. драві́д, а, ч.).
Група народів Південної і почасти Центральної Індії, споріднених мовою і культурою.
У південній частині півострова Індостан і на Шрі-Ланці живуть дравіди, які належать до негроїдної раси (з навч. літ.);
Культура дравідів загалом відповідала шумеро-аккадському суспільству: іригаційне землеробство, скотарство (вівці, свині, буйволи, а також слони і верблюди). Існували і великі міста – Мохенджо-Даро та Хараппа (з навч. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
Народи, які розмовляють дравідськими мовами; мешкають на пд. Індії та пн. Шрі Ланки; бл. 188 млн.; живуть на Індостанському півостр. з III тис. до н.е.... смотреть
-ів, мн. (одн. дравід, -а, ч.). Група народів Південної та почасти Центральної Індії, споріднених мовою і культурою.
народи, які розмовляють дравідськими мовами; мешкають на пд. Індії та пн. Шрі Ланки; бл. 188 млн.; живуть на Індостанському півостр. з III тис. до н.е.; найбільші народи: таміли, телуґу, канара, ґонди, брауї.... смотреть
-ів, мн. (одн. дравід, -а, ч. ).Група народів Південної та почасти Центральної Індії, споріднених мовою і культурою.