ГРАНИ́ЦЯ, і, ж.
1. розм. Лінія, що розділяє які-небудь території; межа, смуга поділу.
Треба користати зі спочинку, бо за годину-півтори знов праця, аж поки більш-менш не визначаться границі заражених виноградників (М. Коцюбинський);
На самій границі міста, відки над'їхала Краньцовська, стояла величезна корчма з заїздом (Л. Мартович);
// Те саме, що кордо́н 1.
Через російську границю переїхали ми без клопоту (І. Франко);
Аж як переїхали границю з Галичини до Румунії, як почув, що тут люди інакше говорять, так що їх нічого не розуміти, тоді стратив надію дістатися коли додому і заплакав собі сердечно (С. Ковалів).
2. перев. мн., перен. Допустима норма, межа.
З її чоловіком ми говорили чимало, все в границях ґречності, ні до чого, звісно, не договорились (Леся Українка);
Рослини й звірята, птиці, риби й комахи мають певні границі для свого насичення (М. Грушевський);
Низька границя міцності обмежує ширше використання алюмінію (з навч. літ.).
3. мат. Поняття математичного аналізу, яке використовують для дослідження аналітичних властивостей функції – неперервності, диференційованості, інтегрованості.
Для того, щоб знайти границю елементарної функції, досить обчислити значення функції в граничній точці (з навч. літ.).
○ За кордо́н (заст. за грани́цю) див. кордо́н.
△ (1) Грани́ця фу́нкції, мат. – величина, до якої прямує розглядувана функція в точці, граничній для області визначення функції, при наближенні аргумента до згаданої точки.
Якщо границя функції існує, то вона не залежить від способу прямування (з навч. літ.);
Границя функції неперервного аргументу.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
МЕЖА́ (допустима норма чогось дозволеного; останній, крайній ступінь чогось), ГРАНЬ розм., ГРАНИ́ЦЯ розм., ПРУГ перев. із сл. останній розм., РУБІ́Ж, П... смотреть
-і, ж. 1) Допустима норма, межа. || Межа зміни деякої величини. Границя послідовності. Границя функції. 2) Місце, де що-небудь починається або закінчу... смотреть
Одне з фундаментальних понять математичного аналізу: 1. г. послідовності чисел a1, a2,..., an є число g, яке має таку властивість, що всі члени an посл... смотреть
-і, ж. 1》 Допустима норма, межа.|| Межа зміни деякої величини. Границя послідовності. Границя функції.2》 Місце, де що-небудь починається або закінчу... смотреть
одне з фундаментальних понять математичного аналізу: 1. г. послідовності чисел a1, a2,..., an є число g, яке має таку властивість, що всі члени an послідовності з достатньо вел. номером n відрізняються від g як завгодно мало (запис limn → ∞an = g); 2. г. функції f(x) при x, що прямує до x0, називається таке число g, що f(x) як завгодно мало відрізняється від g при x, достатньо близькому до x0 (запис limx → x0 f(x) = g); як-от: limx → 1 x/(x2+1) = 1/2, limx → 0 (sin x/x) = 1.... смотреть
імен. жін. роду1. лiнiя, що роздiляє якi-небудь територiї; смуга подiлу2. (перен.) допустима норма, межаграница
1) (межа) boundary2) мат. limitграниця послідовності — limit of sequence
Для добрих учинків границі нема.Немає меж для добрих справ, їх можна робити стільки, скільки бажає людська душа.
Межа, кордон, див. рубіж
(мрій) грань, межа, ліміт, поріг, стеля; Д. кордон, вододіл, св. рубіж.
астр.; матем.; физ. граница (предел), лимит, матем. предел (черта)
Грани́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
-і ż granica за границею (за кордоном) za granicą
1) граница; предел (крайняя точка) 2) мат. предел
Кардонмяжа
грани́ця:◊ на зеле́ну \ → "зелений"
грани́ця іменник жіночого роду
Grense
Кордон
Grænse
Gräns
საზღვარი, მიჯნა; ზღვარი
кардонмяжа
кардон мяжа
Кордон
limit
предел выносливости
предел отношений
граница обогащения угля - coal washability limit - Grenz-Kohleaufbereitung - найменший та найбільший розміри частинок вугілля, ефективно збагачуваних у збагачувальній машині. Аналогічно - для інших корисних копалин.... смотреть
граница возбуждения
предел переменной
предел на множестве
граница выпуклости
предел ползучести
предел последовательности
граница погрешности
предел разности
предел функции