ГРАБУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. грабува́ти.
– Я боронив інтереси України й буду далі їх боронити від усякого ґвалту й грабування, – різко промовив він (В. Підмогильний);
Долгорукий .. неодмінною умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильств (П. Загребельний).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ, ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОК заст., ТАТЬБА́ заст., ГРАБІ́ЖКА діал., РАБУ́НОК діал... смотреть
імен. сер. родуграбеж сущ. муж. рода
ім (тж див «пограбування») plunder; plundering; (з насильством) robbery (with violence); (мародерство) pillage • збройне ~ armed robbery
-я, с. Дія за знач. грабувати.
див. грабіж
див. грабіж
Грабува́ння, -ння, -нню, -нням
-я, с. Дія за знач. грабувати.
грабува́ння іменник середнього роду
Rån; röveri
Ran; røveri
Ran; røveri
Pillage
см. грабіж
ძარცვა