АНТИТІЛА́, ті́л, мн. (одн. антиті́ло, а, с.), біохім.
Речовини, що утворюються як відповідь на проникнення в організм людини або тварини антигенів і зменшують їх хвороботворну дію.
Чудова здатність крові людей, що перенесли інфекційне захворювання, утворювати згубні для мікробів або вірусів речовини – антитіла – відома давно і широко застосовується у медичній практиці (з наук.-попул. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-іл, мн. (одн. антитіло, -а, с.), біох. Речовини, що утворюються в організмі внаслідок уведення в нього сторонніх білків, бактерій та ін.
-іл, мн. (одн. антитіло, -а, с. ), біох. Речовини, що утворюються в організмі внаслідок уведення в нього сторонніх білків, бактерій та ін.
див. імуноглобуліни
див. «імуноглобуліни»