ГИДО́ТНИЙ, а, е.
Який викликає відразу; огидний.
Вражений гидотною сценою, що постала перед його очима, Іван наче закляк на місці (П. Колесник);
[Воронін:] Якийсь мерзотник написав на тебе гидотну заяву. Мені розповів Горський (О. Левада);
Роман звернув на глуху лiсiвку [лісову дорогу], його ще довго переслiдував в'язкий, гидотний запах мiського смiтника (В. Яворівський).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ... смотреть
[hydotnyj]прикм.obrzydliwy
-а, -е. Противний до відрази; огидний.
ад'єктив
гадкий, разг. гадостный; мерзостный, омерзительный
-а, -е.Противний до відрази; огидний.
гидо́тний прикметник