АВАНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.
1. Давати кому-, чому-небудь аванс.
Мене ж авансуйте та дайте прогонні (В. Самійленко);
Аби стимулювати виробництво вітчизняних сільгоспмашин, уряд планує авансувати сільгоспмашинобудування (із журн.);
Переробні підприємства мають можливість авансувати вирощування тварин (з газ.);
Банк обіцяє селянам авансувати придбання пального, міндобрив, насіння (з газ.).
2. перен. Виявляти до кого-небудь доброзичливе, прихильне ставлення, наділяти позитивними рисами.
До співробітників, підлеглих, до нас – молодих наукових співробітників і аспірантів – він ставився якнайтерпиміше і доброзичливо, авансував нас сподіваннями, виявляючи навіть схильність переоцінювати наші здібності та заслуги (із журн.);
– Я вважаю, що політики виявилися не зовсім гідними довіри, яку авансували їм люди (з газ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
Авансува́ти:— дістати підвищення по службі [20]— одержати вищий службовий ступінь, вищу посаду [VI,VII]— одержати службове підвищення [19]— отримати ви... смотреть
-ую, -уєш, недок. і док., перех. Видавати аванс кому-небудь. || авансовано, безос. присудк. сл.
авансува́ти просуватися по службі, одержувати вищий чин (ст): Таких, як він, було треба. Він зовсім не хотів авансувати на канцеліста. Ні, возний мав у суді таке саме важне місце, як сам суддя, і пан Колодрубець знав це і тому цінив сам себе, і свою працю, і становище (Тарнавський З.)... смотреть
-ую, -уєш, недок. і док. , перех. Видавати аванс кому-небудь.|| авансовано, безос. присудк. сл.
Вивищувати, вивищити, повивищувати, звищувати, звищити, познищувати, повищувати, поповищувати
Авансува́ти, -су́ю, -су́єш; -су́й, -су́йте
авансувати (фр.,) давати аванс. Див. також: аванс
авансува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
To advance, to pay in advance
давати аванс, платити наперед; ФР. фінансувати.
авансува́ти (франц. avancer) давати аванс.
Авансаваць
дієсл [фін] to advance (money)
авансировать
авансаваць
авансаваць