ГАРНЕСЕНЬКО

ГАРНЕ́СЕНЬКО.

Присл. до гарне́сенький.

Гарнесенько обіймемось Та любо та тихо Пожартуєм (Т. Шевченко);

Й сіла [Софі], і суконочку свою гарнесенько розкинула по кріслі (Марко Вовчок);

А тепер мені в неділю Треба відпочити, Свою хатку гарнесенько Треба прикрасити (Леся Українка).