АНТИДО́ТИ, ів, мн. (одн. антидо́т, у, ч.).
Засоби, які припиняють або послаблюють дію отрути на організм.
Високоефективний антидот унітіол широко застосовується при отруєннях арсеном, ртуттю, свинцем, а також при захворюваннях печінки, нервової системи, шкіри (з наук. літ.);
Не міг дійти [лікар], що се за отрута; різні антидоти, які їй [Ользі] завдавав [давав], не помагали (І. Франко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
АНТИДОТИ (грец. anti — проти + didonai — давати) — препарати, які мають здатність усувати чи послаблювати специфічні ефекти ксенобіотика за рахунок йог... смотреть
-ів, мн. Лікарські препарати, що їх застосовують для знезараження отрути, яка потрапила в організм; протиотрута.
-ів, мн. Лікарські препарати, що їх застосовують для знезараження отрути, яка потрапила в організм; протиотрута.
антидо́ти (грец. άντίδοτον, букв. – проти даване) протиотрути, препарати для лікування отруєнь.