ВІДЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЗНА́ЧИ́ТИ, а́чу́, а́чи́ш, док.
1. що. Виділяти що-небудь якоюсь позначкою; відмічати.
В усіх штабах по інстанції старанно відзначали на карті ще один важливий об'єкт, захоплений вночі (О. Гончар);
Як буде йти “Троянда”, то ти візьми рукопис і відзнач ті місця, які вийдуть невдало (Леся Українка);
// Указувати собою на що-небудь; позначати.
Величезна заґратована брама відзначала місце в'їзду (Ю. Смолич).
2. що. Помічати, відрізняти від чогось подібного; звертати увагу на щось; зауважувати.
В'їхавши на поміщицькі землі, Сахно зразу ж відзначила їхню разючу відмінність (Ю. Смолич);
Андрій слухав і раптом відзначив, як до почуття сорому, яке він допіру переживав, почало домішуватися щось інше (О. Гуреїв);
На галявині палахкотіло багаття. Христина одразу відзначила: це ті самі злочинці, котрих затримав батько (О. Бердник);
Не було [у хаті] образів, і пан сотник одзначив це (Валерій Шевчук);
// Бути характерним для кого-, чого-небудь, притаманним кому-, чому-небудь.
Новий підручник “Робототехніка” відзначають актуальність тематики, масштабність розглянутих проблем і повнота аналізу шляхів їх розв'язання (з наук. літ.);
// Звертати увагу, вказувати на щось (у висловлюванні, у статті і т. ін.); зауважувати, відмічати.
Зоологи відзначають, що сильні посухи помітно знижують вітамінні та інші поживні якості рослинного корму (з наук. літ.);
Леся Українка відзначала, що Василь Стефаник уже після виходу першої своєї збірки “став знаменитістю” (з публіц. літ.);
– Добре, добре сказала, – вдоволено відзначив Цимбал (О. Гончар).
3. кого, що. Виділяти серед інших похвалою, нагородою і т. ін.
Слухачі не витримують і громовими оплесками відзначають високомистецький момент цікавої п'єси (В. Винниченко);
У колективі науково-дослідної станції молоду жінку не раз уже відзначали за її самовіддану працю (О. Гончар).
4. що. Улаштовувати урочисті заходи з якого-небудь приводу; святкувати.
У свято Воскресіння Христа, – о, його в Константинополі завжди відзначали урочисто, багато, – тут, у Преславі, імператор Іоанн також зробив великий вихід із собору Преславської Софії (С. Скляренко);
[Найдорф:] Наступної неділі ми відзначаємо свято закінчення польових робіт (В. Собко);
“Дорогий дядю! Першого вересня цього року ми відзначатимемо свято молоді у Партизанській діброві, яку Ви так любите і бажаєте побачити” (К. Гриб).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ)... смотреть
-аю, -аєш, рідко відзначувати, -ую, -уєш, недок., відзначити, -ачу, -ачиш, док., перех. 1) Виділяти що-небудь якоюсь позначкою; відмічати. || Указуват... смотреть
недок. відзначати, док. відзначити1) (відмічати) to mark, to denote, to register; (олівцем) to pencil2) (звертати увагу) to note, to mention, to draw a... смотреть
-аю, -аєш, рідко відзначувати, -ую, -уєш, недок. , відзначити, -ачу, -ачиш, док. , перех. 1》 Виділяти що-небудь якоюсь позначкою; відмічати.|| Указув... смотреть
【未】1) 做标记, 做标志, 做记号; 标出2) 转 表杨, 嘉奖, 奖赏; 奖励Відзначати переможців 嘉奖胜利者3) 转 庆祝, 纪念Відзначати день народження 纪念生日4) 转 注意到; 指出, 提出; 看出Відзначати трудове п... смотреть
несов. - відзначати, сов. - відзначити 1) (делать знак, метку) отмечать, отметить, помечать, пометить, обозначать, обозначить 2) (устраивать торжество в честь чего-н.) отмечать, отметить, ознаменовывать, ознаменовать 3) (обращать внимание на кого-н., что-н.) отмечать, отметить 4) (выделять из числа других; удостаивать награды) отмечать, отметить, отличать, отличить... смотреть
хохл. (отмєчать) визначативизначувати, визначити, повизначувати, нагороджувати, нагородити, понагороджувати, див. значити
[widznaczaty]дієсл.1) odróżniać2) odznaczać3) odróżniać się
(на мапі) позначати, значити, св. відмічати, г. ціхувати; (на деталі) назначати; (хиби) фіксувати, нотувати, зауважувати, звертати увагу на; (за що) НАГОРОДЖУВАТИ; (свято) святкувати, справляти, г. обходити.... смотреть
(з приводу якоїсь події здійснювати певні заходи) проводити, святкувати, вшановувати, розм. справляти.
Адзначацьсьвяткаваць
-аю, -аєш 1. odznaczać, zaznaczać 2. świętować
відзнача́ти дієслово недоконаного виду рідко
адзначацьсьвяткаваць
адзначаць сьвяткаваць
celebrate
აღნიშვნა