АНАЛОГІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, лог.
Шукати, виявляти аналогію (аналогії) (у 1 знач.); уподібнювати.
У ранній період наукової діяльності учений вважав природу грандіозною машиною. Пізніше він подолав цей механіцизм і почав розуміти її як більш складну систему, яку аналогізував із організмом (з наук.-попул. літ.);
Я не збираюсь аналогізувати – це зайве, та й, зрозуміло, приведе до хибних наслідків, коли порівнюються країни з різним соціальним ладом (з газ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
аналогізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду