ВЧИНЕННЯ

ВЧИ́НЕННЯ див. учи́нення.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ВЧИНИТИ →← ВЧИНЕНИЙ

Смотреть что такое ВЧИНЕННЯ в других словарях:

ВЧИНЕННЯ

вчинення ім. (дії тощо) accomplishment; execution; implementation; performance;\~ головного з пов'язаних між собою злочинів commission of the underlying offense; \~ злочину commission / perpetration of a crime /of an offense;... смотреть

ВЧИНЕННЯ

імен. сер. родурезультат дії; дія/процесвід слова: вчинитисовершение

ВЧИНЕННЯ

ім (дії тощо) accomplishment; execution; implementation; performance; (злочину) commission; perpetration • ~ (скоєння) злочину commission (perpetration) of a crime (of an offence)... смотреть

ВЧИНЕННЯ

Making, committal, perpetrationвчинення злочину — perpetration (committal) of crime

ВЧИНЕННЯ

perpetration, (позову) commencement, commission, (злочину) commitment, committal, feasance, (опору тощо) rendering

ВЧИНЕННЯ

вчи́нення іменник середнього роду

ВЧИНЕННЯ

Здзяйсненне

ВЧИНЕННЯ

здзяйсненне

ВЧИНЕННЯ

здзяйсненне

ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ

perpetration of crime, commission of crime, commission of offence, committal of an offence

ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ З НЕОБЕРЕЖНОСТІ

коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. англ. commitment of crime on imprudence; нім. fahrlässige Verübung eines Verbrechens; угор. nem szándékos bűntett; рос. совершение преступления по неосторожности.... смотреть

ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ УМИСНО

коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. англ. deliberate crime commitment; нім. absichtliche Verübung eines Verbrechens; угор. szándékos bűntett; рос. совершение преступления преднамеренно.... смотреть

T: 60