ВПЕ́РВЕ (УПЕ́РВЕ), присл., розм.
Те саме, що впе́рше.
Скажи, коли б вернувсь ізнов той день, Як бачились уперве ми з тобою (П. Куліш);
– Я тебе вперве бачу у вічі, – сказала Василина (І. Нечуй-Левицький);
Чи згадуєш, як ми колись Зійшлись на розмову гарячу? Тоді я ще вперве тебе, Незнану землячку, побачив (В. Самійленко);
Хорій душі тепер спокою треба. Нехай вперве своє горе сама переможе (О. Кобилянська).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ) (у перший раз, першого разу), ВПЕРШ (УПЕ́РШ), ВПЕ́РВЕ (УПЕ́РВЕ) діал., ВПЕРВИНУ́ (УПЕРВИНУ́) діал., ПЕ́РШЕ діал. На сімнадцятому році... смотреть
(уперве), присл., діал. Уперше.
впе́рве прислівник уперше незмінювана словникова одиниця діал.
(уперве), присл. , діал. Уперше.