ВОКАЛІ́ЗМ, у, ч., лінгв.
Система голосних звуків у мові.
Результатом багаторічної дослідницької роботи О. С. Мельничука на ниві порівняльно-історичного мовознавства стала оригінальна концепція генезису індоєвропейського вокалізму (з наук. літ.);
У системах вокалізму германських і слов'янських мов спостерігаються як кількісні, так і якісні відмінності (з наук. літ.);
Українська мова має кілька засобів до урівноваження вокалізму із консонантизмом (з наук. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
(від лат. vocalis - голосний) - система голосних певної мови. Український В. схематично може бути поданий у формі трикутника (Хелваг, 1781), який віддзеркалює рівень імпедансу: і у / е о / а Шостий голосний - и - не має чітко визначного місця в цій системі, оскільки часом тяжіє до фонеми 'е' (зокрема, в західноукраїнських говірках), часом наближується до фонеми 'і' (в східноукраїнських говірках), проте остаточно не зливається з ними. Врахування закономірностей мовного В. має велике значення у вокальній педагогіці та співацькій практиці.... смотреть
-у, ч., лінгв. Система голосних звуків у мові.
[wokalizm]ч.wokalizm
вокалізм; ч. (лат., голосний) 1. Система голосних звуків певної мови. 2. Кличний відмінок.
вокалі́зм (від лат. vocalis – голосний) система голосних звуків певної мови.
-у, ч. , лінгв. Система голосних звуків у мові.
Вокалі́зм, -му, -мові
вокалі́зм іменник чоловічого роду
лингв. вокализм
вокалізм, -у
імен. чол. роду, тільки одн.лінгв.Паронім: вокалізсистема голосних звуків певної мовивокализм