АЛЬБІНО́С, а, ч.
Людина, тварина або рослина з ознаками альбінізму.
Білого горобця мені ніколи не доводилось бачити!.. Такі птахи звуться альбіносами (О. Копиленко);
Раптом Дмитрові Івановичу пригадалося, що саме отут минулого літа він бачив незвичайного птаха. Серпокрильця-альбіноса. Він був білий, як грудка першого снігу, і такий же ніжний, і надзвичайно веселий та прудкий (Ю. Мушкетик).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
[al'binos]ч.albinos біол.
імен. чол. роду, жив.альбинос
-а, ч. Людина, тварина або рослина з ознаками альбінізму.
альбіно́с (від лат. albus – білий) людина, тварина або рослина повністю або частково позбавлені пігментації (з особливостями альбінізму).
альбінос; ч. (лат., білий) людина, тварина або рослина повністю або частково позбавлені пігментації (з особливостями альбінізму).
альбіно́с 1 іменник чоловічого роду, істота людина альбіно́с 2 іменник чоловічого роду, істота тварина
-а, ч. Людина, тварина або рослина з ознаками альбінізму.
lat. albinosальбинос
Albino
Albino
Albino
Albino
-а m albinos
альбінос, -а
ალბინოსი
Альбинос