ВИ́ХОРИТИСЯ¹, иться, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, ви́хри́ться, недок.
Здійматися, крутитися вихором (див. ви́хор¹).
Золотистим пилом вихориться сніг за гуртом дітлахів, що “поїздом” санчат мчать з гори (І. Волошин);
Флорина задивилася у вікно, на осінній сад, що вихорився жовтавим листом (С. Чорнобривець);
Все помішалося вкупу – і заводи музики, і людський гук, гомін, .. – все гуде, гукає, лящить, верещить, все вихориться, наче завірюха зимою... (Панас Мирний);
В кожного безліч думок вихрилось в голові (О. Копиленко).
ВИ́ХОРИТИСЯ², иться, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, ви́хри́ться, недок.
Стояти вихром, вихрами (див. ви́хор²).
Над скронею в неї вихорилося пополовіле волосся (С. Чорнобривець);
Невпорядкований чуб вихрився, надаючи Саїдові вигляду людини, що здатна упертися плечем у землю і спинити її одвічний біг (Іван Ле);
Під кашкетом сторч, скуйовджено і без пуття вихрилося руде волосся (Ю. Смолич).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ВИ́ХОРИТИСЯ (здіймати сніг, пил і т.ін., утворюючи вихор), ВИ́ХОРИТИ, ВИ́ХРИ́ТИ, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ рідше. Перед його очима куйовдилась денна заві... смотреть
I -иться і вихритися, вихриться, недок.Здійматися, крутитися, утворюючи вихор, вихори (див. вихор I 1)). II -иться і вихритися, вихриться, недок.Стоят... смотреть
I -иться і вихритися, вихриться, недок. Здійматися, крутитися, утворюючи вихор, вихори (див. вихор I 1)).II -иться і вихритися, вихриться, недок. Стоя... смотреть
ви́хоритися 1 дієслово недоконаного виду про вітер ви́хоритися 2 дієслово недоконаного виду про волосся
див. вирувати; крутитися
To whirl
вихриться