АЛФА́ВІ́Т, у, ч.
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; азбука, абетка.
Похідні марші в ті часи робились досить повільно, і траплялось, випадали вільні години на привалах, інколи цілі дні відпочинку, їх використовував штабс-капітан, щоб показати ординарцеві перші літери алфавіту (Б. Левін);
Старослов'янська писемність знає два алфавіти – кирилицю і глаголицю (з наук. літ.);
Для позначення фізичних величин, як правило, використовують букви латинського алфавіту (з наук. літ.).
2. інформ., мат. Лінійно упорядкована сукупність символів, що використовується у певній формальній системі (математична теорія, мова програмування і т. ін.).
Алфавітом мови програмування є скінченна непорожня цілком упорядкована множина, елементи якої називаються символами (буквами) (з навч. літ.).
(1) За алфа́ві́том – за алфавітним порядком літер, прийнятим у мові.
Узяти список з усіма запоріжцями – і всіх згадати за алфавітом (Остап Вишня).
△ (2) Кири́лівський алфа́ві́т – те саме, що кири́лиця.
У східних слов'ян кирилівський, або “уставний”, алфавіт панує до кінця XIV ст. (з наук. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
алфаві́т• алфавіт[грец. 'αλφάβητος, від назв перших букв грец. А. — альфа та бета (віта)], абетка, азбука — сукупність усіх графічних знаків — літер чи... смотреть
-у, ч. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; азбука, абетка. •• За алфавітом — в алфаві... смотреть
Система письмових знаків, які передають звукову форму слів мови символами, що зображають окремі звукові елементи; існує 3 осн. європ. а., що походять в... смотреть
АЛФА́ВІ́Т (сукупність букв якої-небудь писемності, розташованих у встановленому порядку), АБЕ́ТКА, А́ЗБУКА. Найдавніша, що дійшла до нас, слов'янська п... смотреть
-у, ч. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; азбука, абетка.За алфавітом — в алфавітному... смотреть
алфа́віт[алфав'іт і алфав’іт]-ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
система письмових знаків, які передають звукову форму слів мови символами, що зображають окремі звукові елементи; існує 3 осн. європ. а., що походять від фінікійського: грец., лат. та кириличний (2 останні розвинулися із грец.).... смотреть
[ałfawit]ч.alfabetза алфавітом — według alfabetu
рос. алфавит (від назв перших літер грецького алфавіту — альфа та бета, або віта) — сукупність усіх літер, розміщених у певному, встановленому в даній мові порядку.... смотреть
алфа́ві́т (грец. άλφάβητος від назв перших літер алфавіту – альфа та бета, або віта) сукупність усіх літер, розміщених у певному, усталеному в даній мові порядку.... смотреть
алфавіт; ч. (гр., від назв перших літер алфавіту - альфа та бета, або віта) сукупність усіх літер, розміщених у певному, усталеному в даній мові порядку.... смотреть
Азбука, див. абетка
див. азбука
【阳】 字母表
{алфа́віт і алфаві́т} -ту, м. (на) -ті, мн. -тие, -тіў.
Абэцэдаазбука
алфавіт
lat. alphaviteалфавит, азбука
алфа́ві́т іменник чоловічого роду
Alphabet
Alfabet
Alfabet
Alfabet
техн. азбука, алфавит
абэцэдаазбука
Алфавит, азбука
абэцэда азбука
-у m alfabet
алфавіт, -у
алфавит
ანბანი
алфавит сменных
імен. чол. родуалфавит¤ за алфавітом -- по алфавиту