ІНДЕКСА́ТОР, а, ч.
1. Працівник, який здійснює індексацію.
Досвідчений індексатор не тільки своїм умінням ділиться з колегами, але й правильно налагоджує потік індексування в будь-якій сфері, зокрема у сфері поштових послуг (з навч. літ.);
Індексатор колекції;
Індексатор кореспонденції.
2. інформ. Програма для виконання індексації.
Аналіз документів та визначення їхнього предмета здійснюється індексатором за допомогою уніфікованої пошукової мови (з наук. літ.);
Індексатор нової інформації;
Індексатор оцифрування.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
[indeksator]ч.indeksator
імен. чол. родуиндексатор
індекса́тор іменник чоловічого роду, істота
матем.; техн. индексатор
індексатор, -а