Я́РІСТЬ, я́рості, ж., рідко.
Те саме, що лють.
Турн з ярості дрижав і пінив (І. Котляревський);
Володько мав добре серце, але коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (С. Ковалів);
* Образно. Жаром, ярістю мотора Промчимося через сніг (А. Малишко);
// перен. Любовна пристрасть.
Ласухо моя до любовної ярості Ніяк не забуду очей твоїх карості (Л. Костенко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., п... смотреть
ярості, ж. 1) рідко. Те саме, що лютість. 2) діал. Пристрасть, шал.
моск. лютьлють, лютість, шал, шаленство, шаленість, несамовитість, сказ
я́рість[йар'іс'т']-рос'т'і, ор. -р'іс'т'у
імен. жін. родуярость
ярості, ж. 1》 рідко. Те саме, що лютість.2》 діал. Пристрасть, шал.
Я́рість:— гнів [51,52]
Я́рість, я́рости, я́рості, я́рістю
я́рість іменник жіночого роду рідко
Ilska, raseri
Sinne, raseri
Raseri, vrede
{йа́ріст} -рості, ор. -рісту.
Шаленства
редк. ярость
шаленства
шаленства
სიშმაგე
лють