ЩУ́РИК, а, ч.
Те саме, що щур² 2.
Вилися бистрі щурики над нами, Із нірок вилітаючи своїх, Що геть поцяткували надбережжя – Круту й високу глиняну стіну (М. Рильський);
Він [холод] уже погнав на південь щуриків, журавлів і лебедів (М. Стельмах).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
(шурок, щур) — местные названия (Малороссия, Херсонская губ.) береговой ласточки; (см. Ласточки).
Щурик (шурок, щур) — местные названия (Малороссия, Херсонская губерния) береговой ласточки (см. Ласточки).
імен. чол. роду, жив... береговая ласточка
[szczuryk]ч.szczurek
-а, ч. Те саме, що щур II 2).
-а, ч. Те саме, що щур II 2).
щу́рик іменник чоловічого роду, істота
орн. береговая ласточка
щурик, -а