ШТОВХАНИ́НА, и, ж., розм.
Безладний рух, штовхання в тісноті, у натовпі.
Серед метушні, гамору, крику, страшенної спеки, штовханини, огидної вокзальної пилюки бігає дівчинка років шести (Григорій Тютюнник);
Прокинувся я від штовханини в купе. Поїзд ще стукотів на стиках колій (М. Чабанівський);
Софія Карлівна стояла сама собі серед вигону, стежачи з-під панами за штовханиною біля колодязя (О. Гончар).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ТИ́СНЯВА (безладний рух, рух у великій тісноті, у натовпі), ТІСНО́ТА́, ТИСК розм., ШТОВХАНИ́НА розм., ШТУРХАНИ́НА розм., ДА́ВКА розм., ДАВКОТНЯ́ розм.,... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпітолкотня
-и, ж., розм. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі.
штовхани́на[штоўханина]-ние, д. і м. -н'і
Crush; scramble, rough and tumble fight; розм. squash, jostle, hustle
-и, ж. , розм. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі.
【阴】 人来人往, 熙熙攘攘; 忙乱, 忙碌
див. метушня
штовхани́на іменник жіночого роду розм.
сутолока, разг. толкотня, толчея
{штоўхани́на} -ние, д. і м. -ні.